Український президент Володимир Зеленський вперше публічно окреслив ключові положення американської пропозиції щодо завершення війни. За його словами, план передбачає вихід російських військ з окремих районів Сумської, Харківської та Дніпропетровської областей, але не включає аналогічних вимог щодо Херсонщини та Запоріжжя.
Говорячи з журналістами, Зеленський наголосив, що частина пропозицій США залишається предметом дискусій, передусім питання Донбасу.
“Окрім непогоджених поки позицій щодо Донеччини, в документі пропонувався вихід руських з деяких шматочків наших областей, де вони зараз перебувають. Тобто вони виходять з відповідних шматочків Харківської, Сумської області, Дніпровщини, де вони є”, – сказав президент.
Стосовно територій на півдні, зазначив Зеленський, у запропонованій моделі фіксується нинішнє розташування сил РФ.
“Щодо Херсонщини та Запоріжжя пропозиція, що сили РФ не відходять, і стоїмо, де стоїмо”, – додав він.
Переговори тривають, позиції сторін розходяться
Український лідер підтвердив: учасники переговорів під егідою США досі не дійшли спільного бачення щодо майбутнього Донбасу.
“Є бачення США, Росії та України, і у нас немає єдиної думки щодо Донбасу”, – сказав Зеленський.
Дискусії активізувалися після поїздки американських представників Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера до Москви, де вони обговорювали ймовірні параметри угоди з Володимиром Путіним. Після цієї зустрічі українська делегація продовжила перемовини зі США.
Реакція Вашингтона і скепсис Києва та Європи
В інтерв’ю від 9 грудня Дональд Трамп заявив, що Росія перебуває у “сильнішій переговорній позиції” та порадив Києву погодитися з його мирною ініціативою, яка включає суттєві поступки.
Однак українські та європейські чиновники залишаються обережними та сумніваються в намірах Кремля. Трамп при цьому стверджує, що Путін “серйозно налаштований”.
Аналітики Американського Інституту вивчення війни неодноразово підкреслювали, що Москва не демонструє готовності до чесних переговорів і прагне не компромісу, а капітуляції України.
Переговорний процес триває, і питання контролю над територіями лишається ключовим бар’єром на шляху до будь-якої формули миру.
