Масштабне культурне досягнення підкорилося юній українці. Робота талановитої художниці із селища Вороніж, що на Шосткинщині, виборола золоту нагороду на другому міжнародному дитячому конкурсі малюнків “Шляхами Івана Марчука”. Інна Василюк, яка навчається у Воронезькій дитячій школі мистецтв, очолила список переможців у віковій категорії 12–14 років. Організатором цього великого заходу виступила українська суботня школа, що працює у Відні. Цього року творче змагання викликало значний ажіотаж, об’єднавши понад 500 яскравих робіт юних авторів із найрізноманітніших куточків планети.
Свій глибокий філософський задум дівчинка змогла втілити за допомогою фарб. Вона створила малюнок під назвою “Механіка розквіту”, обравши для цього формат А3 та звичайну гуаш. Картина зображує ліс, на передньому плані якого розквітає дивовижна кульбаба. Замість природних пелюсток квітка наповнена деталями індустріальної епохи – проводами, шестерінками та гвіздками. Авторка намагалася показати майбутнє, де техніка повністю поглине природу, а людство створюватиме механічні копії рослин. До цього дівчинка вже мала досвід роботи з олією, акрилом, аквареллю та малюванням на батику.
Створити таку складну роботу допоміг наставник. Викладачка образотворчого мистецтва Віта Красновид ознайомила дівчинку з торішніми малюнками учасників. Вона порадила звернути увагу на унікальну техніку видатного майстра Івана Марчука, яка базується на надзвичайній деталізації. Інна підготувала два окремі ескізи, з-поміж яких обрала варіант із незвичною механічною квіткою. Проте вся концепція та втілення ідеї належали виключно самій учениці. Назва картини вразила педагога до глибини душі.
Перемогу оцінили на найвищому рівні. Голова оргкомітету конкурсу Жанна Бідна підкреслила, що “Механіка розквіту” прикувала до себе увагу міжнародних експертів завдяки серйозному та дорослому підтексту. Малюнок відобразив актуальну глобальну проблему сучасності – тотальне занурення людства у цифрові технології, гаджети та штучний інтелект. Журі вразило те, як підліток закликає відірватися від екранів та помічати справжнє життя навколо.
Організатори тримали інтригу до останнього. Повідомлення про високу відзнаку надійшло до викладачки за лічені дні до початку офіційної церемонії нагородження в Австрії. Дівчинку запросили особисто приїхати до столиці європейської держави. На жаль, через банальну відсутність закордонного паспорта юна художниця не змогла здійснити цю подорож.
Проте нагороди швидко знайшли свою володарку. Організатори надіслали заслужений кубок, офіційну грамоту та інші подарунки міжнародною поштою. Учителька отримала велику і досить важку посилку.
Сюрприз відкривали разом із ученицею. Святковий момент відбувався безпосередньо у приміщенні рідного художнього класу.
“Я зателефонувала Інні, кажу: «Інно, без тебе ж ніхто її не відкриє». На другий день ми з нею домовилися зустрітися у класі. Ми її відкривали, і під емоціями були всі. Це дуже приємно, що безпосередньо прийшла картина”, — згадує Віта Красновид.
Сумська область показала потужне представництво на цьому конкурсі. За оцінками організаційного комітету, цього разу від Сумщини надійшло близько 50–60 дитячих робіт, серед яких були представники Шостки та Воронежа. Загалом у мистецькому проекті можуть змагатися юні автори віком від 6 до 17 років.
Головною особливістю оцінювання є те, що всі дитячі малюнки переглядає особисто легендарний Іван Марчук. Призери отримали кубки із зазначенням вибороного місця. Також додаткові відзнаки та дипломи підготували Художня спілка та Академія мистецтв України.
Попереду нові старти. Проєкт продовжуватиме свою роботу, а новий набір планують оголосити вже цієї осені. Збір дитячих робіт розпочнеться у грудні та триватиме по березень включно. Для маленьких українців участь є безкоштовною – родини фінансують лише логістичні витрати на пересилання малюнка до Відня.
“Ми робимо попередні оголошення, починаємо це, мабуть, з жовтня, а старт відбувається в грудні-січні — роботи приймаються… Будемо робити до березня місяця, по березень включно. Діти з України оплачують лише послуги транспортника, перевезення до Відня, все інше оплачуємо ми як школа-організатор.”
