Європейський Союз готує нетиповий крок у санкційній політиці проти Кремля. Під обмеження можуть потрапити порти в Грузії та Індонезії, які залучені до операцій із російською нафтою.
Йдеться про порти Кулеві та Каримун. Пропозицію щодо санкцій підготували Єврокомісія та Європейська служба зовнішніх зв’язків, а саму ініціативу оприлюднили 9 лютого. Якщо рішення буде схвалене, європейським компаніям і приватним особам заборонять будь-які операції з цими портами.
Це може стати прецедентом. Раніше Євросоюз не вводив санкції безпосередньо проти портової інфраструктури третіх країн у межах обмежень проти Росії.
За задумом Брюсселя, обмеження мають торкнутися не лише самих портів, а й компаній, які входять до ланцюга забезпечення російської воєнної машини. Таким чином ЄС намагається перекрити маршрути, що дозволяють Москві обходити чинні нафтові санкції.
Запропоновані заходи є частиною ширшого пакету тиску, який зараз готується у Брюсселі.
Європейський Союз планує затвердити вже 20-й пакет санкцій проти Росії до 24 лютого — четвертої річниці початку повномасштабного вторгнення в Україну. Він охоплює одразу кілька ключових сфер, зокрема енергетику, фінанси та торгівлю.
Серед запропонованих заходів:
- заборона імпорту з Росії низки металів;
- обмеження на ввезення солі, аміаку, гальки та кремнію;
- повна заборона морських перевезень російської сирої нафти;
- включення до санкційного списку ще 20 регіональних російських банків;
- посилення експортних обмежень на товари та послуги — від гуми до тракторів і послуг у сфері кібербезпеки загальною вартістю понад 360 мільйонів євро.
Попередній, 19-й пакет санкцій, ЄС ухвалив наприкінці жовтня 2025 року. Тоді основний акцент робили на зменшенні енергетичних доходів Росії, фінансовому тиску та боротьбі з обходом обмежень через треті країни.
Нинішня ініціатива з портами у Грузії та Індонезії сигналізує про готовність Євросоюзу діяти жорсткіше і виходити за межі традиційних санкційних інструментів.
