Сумська фортеця перевищувала за розмірами московський Кремль. Про цей вражаючий історичний факт розповів дослідник Олег Корнієнко. Ця унікальна споруда 17 століття вважалася найпотужнішою оборонною лінією на всій Слобожанщині. Вона надійно захищала тогочасні кордони.
Заснування міста має точну дату. Козацькі родини офіційно оселилися тут 26 червня 1655 року. Саме тоді переселенці отримали дозвіл від тодішнього власника тутешніх земель, яким виступав московський цар. Це поклало початок Сумам.
Процес переселення очолив легендарний осадчий Кондратьєв. Герасим Кондратьєвич згодом став першим полковником нових територій. Козакам довелося важко працювати під час масштабного будівництва. Вони масово втрачали коней, доставляючи масивні дубові колоди.
Згодом осадчий особисто возив креслення фортеці до Москви. Будівельні книги містили детальні плани захисних споруд містечка. Керівник громади вимагав справедливої грошової компенсації за колосальні збитки козаків. Цар отримав надійний щит.
Оборонний комплекс мав унікальне географічне розташування. Тодішнє укріплення звели на природному узвищенні. Зараз дослідники називають це місце Замковою горою. Територію фортеці природно обмежували річки Псел та Сумка. Це була ідеальна військова позиція.
Особливий захист облаштували з найбільш вразливого боку. На півдні козаки викопали глибокий рів біля сучасної Перекопської вулиці. Цей стратегічний перекоп з’явився у 1659 році. Вода оточувала затишний мис із трьох сторін.
Головна загроза для міста завжди йшла з півдня. Напрямок сучасної Харківської вулиці колись називали Кримською стороною через постійні набіги татар. Для захисту козаки зводили надміцні дерев’яні кліті – тараси. Їх щільно засипали сумішшю глини та щебеню.
Такі стіни витримували прямі влучання тогочасних гармат. Суми будувалися виключно як військовий форпост високого рівня. Пізніше державні діячі зазначали, що козацька цитадель стала міцним щитом для московитів від загрози з Криму.
Сучасне серце міста приховує багату археологічну історію. Нинішній центр Сум офіційно визнано об’єктом культурної спадщини. Дослідники класифікують цю унікальну територію як давнє городище XIII-XVIII століття. Земля досі береже козацькі таємниці.
Про фінал будівництва нагадує спеціальний монумент. Пам’ятний знак розташований на території колишнього полкового Майдану, який згодом перейменували на Петровську площу. Фортецю повністю добудували у 1658 році. Сьогодні це історичний центр.
