Державний архів Сумської області, що нещодавно відзначив свій 100-річний ювілей, відкрив завісу над тим, як формується і зберігається історія регіону. Тут зосереджені матеріали, що охоплюють кілька століть — від гетьманських універсалів до документальних свідчень повномасштабної війни.
Архів — це не лише тисячі справ на полицях. Це фахівці, які реставрують пошкоджені сторінки, описують надходження, консультують установи і працюють із запитами громадян. Саме через їхню роботу історія не розчиняється у часі.
Унікальні матеріали та дискусійні документи
У фондах архіву зберігаються різні види документів — як матеріали Національного архівного фонду, так і унікальні експонати. Серед них — лист Олени Пчілки та автограф Марини Цвєтаєвої. Статус останнього й нині є предметом фахових дискусій.
Тут же — книги Павлівського рафінадного заводу та торгового дому Харитоненка, які відкривають деталі роботи промисловців кінця XIX – початку XX століття. Є й документи машинобудівного заводу імені Фрунзе, що простежуються з 1922 року.
Архівосховища і боротьба з часом
Один із п’яти архівних сховищ займає понад півтисячі квадратних метрів. У ньому зосереджено близько дев’яти тисяч метричних книг із різних куточків області — свідоцтв про народження, шлюб та смерть, які до 1917 року велися у парафіях.
Найскладніша робота припадає на реставраторів. Усі операції виконуються вручну, іноді буквально по клаптику.
“Ціль – зупинити грибок. Документ повністю розшивається, аркуші розбираються, реставруються окремо, а потім знову зшиваються”, — пояснює завідувачка сектора реставрації Олена Картель.
Для відновлення використовують спеціальний конденсатний папір та клей із антигрибковими властивостями. Після висихання документ знову повертається у робочий стан.
Формування фондів і пошук історії
Архів співпрацює з 89 установами, куди надсилає методичні рекомендації щодо діловодства і приймає матеріали на постійне зберігання. Це і документи державних структур, і приватні архіви, і матеріали підприємств та освітніх установ.
“Спочатку в установі створюється документ, ми перевіряємо терміни зберігання, опис і відповідність вимогам. Лише після цього матеріали надходять до архіву”, — зазначає архівістка Наталія Кузьміна.
Директор архіву Юрій Олійник додає, що фонди містять комплекси документів з XVIII століття, а найстарші — гетьманські універсали XVII століття. Саме завдяки таким матеріалам тисячі людей шукають інформацію про своїх предків.
Втрачені сторінки та репресивна спадщина
За сто років архів неодноразово переживав втрати. Значна частина документів зникла під час революційних подій 1917-1921 років та Другої світової війни. Частину фондів не встигли евакуювати, і вона була знищена окупантами.
Сьогодні архівісти працюють над шостим томом Книги пам’яті Сумщини. Великий масив складають позасудові кримінальні справи 1937-1950 років — матеріали репресій, що стають основою для досліджень.
“Могли засудити за два слова. Навіть за фразу, що раніше жилося краще”, — каже фахівчиня Людмила Сорокіна.
Цифровізація та захист документів
Оцифровування справ триває щодня. Цим займаються як співробітники архіву, так і представники міжнародної організації Family Search.
“За рік ми оцифровуємо до двох тисяч справ, наші партнери — до трьох. Пріоритет надається документам, які найчастіше запитують громадяни”, — пояснює Юрій Олійник.
Уся інформація дублюється на серверах, щоб убезпечити її від можливих атак чи руйнування.
Архів під час війни
У перші тижні повномасштабного вторгнення робота установи була зупинена. Згодом діяльність відновили — попри те, що будівля потрапляла під обстріл. Нині вона маркована Блакитним щитом — міжнародним символом захисту культурної спадщини.
Паралельно архівісти займаються документуванням наслідків російської агресії — зростає кількість запитів щодо знищеного майна та генеалогічних досліджень.
Сьогодні архів зберігає понад 1,4 мільйона справ і вже потребує нового приміщення. Однак команда продовжує працювати, бо, як каже директор установи, мотивує її просте правило: бути корисними і зберігати пам’ять для майбутніх поколінь.
