18 травня 2025 року в Україні відзначають День пам’яті жертв політичних репресій. На Сумщині дослідникам вдалося встановити імена близько 20 тисяч людей, які зазнали репресій із 1920 по 1980 роки. Серед них – жертви Голодомору, розкуркулення, Великого терору, дисиденти та шістдесятники. Про це розповідає краєзнавець В’ячеслав Артюх.
До 2008 року в Україні не існувало окремої дати для вшанування пам’яті жертв політичних репресій. Цей день започаткував президент Віктор Ющенко, приурочивши до 70-х роковин Великого терору. Відтоді щороку третя неділя травня присвячена згадці про трагічні події минулого.
Трагічні сторінки історії: Голодомор, розкуркулення і терор
У 1930-х роках жителів Сумщини масово розкуркулювали — селян, які не хотіли вступати до колгоспів, позбавляли майна і виселяли. Прийнятий у 1932 році “Закон про п’ять колосків” передбачав суворе покарання навіть за збирання кількох колосків — це вважалося розкраданням колгоспного майна, за що людей могли розстріляти.
Найбільших втрат зазнали Недригайлівський, Липоводолинський та Роменський райони. Під час Голодомору 1932-1933 років на Сумщині офіційно зафіксовано понад 57 тисяч смертей, але фактична кількість значно більша, адже сільради отримали вказівки не зазначати причину смерті як голод.
Період Великого терору став наступним ударом по місцевому населенню. Найбільш відоме місце масових поховань – Биківня під Києвом. У Сумах у 1937 році було розстріляно 254 людини, ще близько 340 – відправлені до таборів. Тоді загинули відомі мешканці міста, зокрема Никонор Онацький, Йосип Глазебник, Шмуль Брескін, Аарон Лойбман, Макс Гольдштейн, Лейб Богухвалов, Михайло Бірштейн.
Сьогодні в обласному центрі встановлені меморіальні таблички на згадку про загиблих.
Повоєнні роки: нова хвиля переслідувань і спротив
Після Другої світової війни репресії не припинилися. Смерть Сталіна у 1953 році спричинила масові арешти тих, хто відкрито радів цій події — навіть серед школярів. Хоча частину репресованих реабілітували, вже за Хрущова почалася нова хвиля покарань. Наприклад, у 1957 році вчительку Надію Хоменко засудили за “антирадянську агітацію”, однак через кілька років вирок скасували.
У 1960-х – 80-х роках боротьба з інакодумством лише посилилася. Часто політично активних людей судили за кримінальними статтями, щоб приховати політичний підтекст. Так, Юрія Царика, викладача іноземної мови, засудили за нібито “звідництво” через поетичний гурток у власній квартирі. Дисиденти Григорій Хвостенко та Зорян Попадюк видавали самвидавівський журнал “Поступ”, у справі були й інші імена – Геннадій Петров, Микола Данько, Віктор Баранкін, Анатолій Семенюта.
Багатьох людей арештовували, засуджували до ув’язнення або направляли до психлікарень. З 1956 до 1983 року на Сумщині відкрито майже два десятки справ за дисидентство.
Одним із останніх репресованих став поет із Конотопа Григорій Фельдман, якого засудили на шість років за антирадянську пропаганду у віршах. Після трьох років у таборах він залишився під наглядом і вже не повернувся до громадського життя.
Сьогодні День пам’яті жертв політичних репресій — це нагода згадати десятки тисяч жителів Сумщини, які постраждали за право думати і жити інакше. Історія їхнього спротиву і трагедії зберігається у пам’яті нащадків, у дослідженнях краєзнавців і в щорічних акціях пам’яті.
