Ігор Васильєв — народний депутат від округу №158 на Сумщині, до якого входять прифронтові території та частина Сум. У розмові з журналістами він розповів про свою діяльність у парламенті та на окрузі, участь у гуманітарній допомозі, дискусії про катойконіми, а також про плани щодо можливих виборів і післявоєнної відбудови прикордоння.
До Верховної Ради Ігор Васильєв був підприємцем і працював у банківській сфері, а згодом — у НАЗК. Нині він — голова підкомітету з питань цифровізації та очолює міжпарламентську групу з Португалією.
Інтерв’ю записане у травні 2025 року для проєкту «Обранці» Суспільного.
Один із найбільш обговорюваних епізодів останнього часу — участь депутата у дискусії щодо назви жителів Сум. Васильєв пояснює: питання надійшло від виборців, тож він звернувся з запитами до профільних інституцій. Відповіді отримав, але визнає — це радше питання публічної ініціативи, ніж законодавчої роботи.
Своїм найуспішнішим проєктом в окрузі нардеп вважає будівництво дитсадка в мікрорайоні на околиці Сум. Також згадує хірургічне відділення з реабілітаційним блоком у дитячій міській лікарні та пішохідний перехід біля фонтана «Садко». За словами Васильєва, він доклав зусиль і до ремонту траси Суми – Київ, яку називає «військовою артерією».
Після повномасштабного вторгнення депутат відкрив гуманітарний штаб у своїй приймальні. Спершу це була допомога будматеріалами, пізніше — продуктами, одягом, засобами гігієни. Станом на зараз у громадах, зокрема Білопільській та Ворожбянській, триває евакуація. За словами Васильєва, є домовленості з громадами Черкащини, які можуть оперативно надавати транспорт для вивезення людей.
На законодавчому рівні депутат пропонує поширити програми компенсацій і на тих, хто евакуюється, а не лише на власників зруйнованого житла. Ще одна ініціатива — підтримка модульного житла, хоча, за його словами, «його поки недостатньо».
Ігор Васильєв каже, що регулярно буває в громадах округу, хоча частина території — під постійною загрозою. Люди звертаються і під час евакуації, і після неї — з питань освіти, житла, медицини. Зокрема, мешканці Білопілля просили роз’яснення щодо навчального процесу у школах, які працюють онлайн.
У Верховній Раді Васильєв працює над низкою законопроєктів. Один з них — про можливість оскарження рішень місцевих рад. Каже, це зобов’язання України перед ЄС, а остаточний варіант врахує позиції громад. Серед інших — про перейменування географічних назв, відповідальність за колабораціонізм і нагляд за діяльністю самоврядування.
Окрему увагу в інтерв’ю приділено його позиції щодо містобудівної реформи. Васильєв визнає, що ініціатива викликала хвилю критики, але вважає, що вона принесла б позитив. Каже, рішення підтримати закон базувалось на консультаціях із фахівцями з округу, які вбачали у ньому спрощення дозвільної системи та зменшення монополій.
Щодо майна в декларації, депутат пояснює: частина нерухомості — у власності родини або передана йому за довіреністю. Усі об’єкти, за його словами, були набуті до обрання до Ради або до роботи в НАЗК.
Про участь у міжпарламентській групі з Португалією Васильєв говорить як про перспективну, хоч і поки маловідчутну для виборців роботу. Вона, на його думку, важлива в контексті євроінтеграції — зокрема тому, що Португалія послідовно підтримує Україну в ЄС.
Для підтримки бізнесу депутат просуває ідею податкових пільг та грантових програм для регіонів, які межують з Росією. Серед них — Сумська, Харківська, Миколаївська і Херсонська області. Деякі програми, на кшталт мікрогрантів через центри зайнятості, вже працюють.
Щодо виборів, Васильєв каже: бажання провести їх є, але «в наших умовах це неможливо». Рішення про повторне балотування ухвалюватиме залежно від ситуації та з огляду на відгук виборців.
На завершення нардеп висловив переконання, що прикордоння відбудують. У який спосіб — залежатиме від державної стратегії. Але головне, вважає він, щоб люди повернулись і захотіли знову жити в цих громадах.
