Для українських захисників національний одяг став справжнім духовним щитом під час бойових завдань. Військовослужбовці батальйону безпілотних систем «Чорний стриж» із 103 ТрО, які зараз виконують місії на Сумському напрямку, поділилися особистими історіями. Вони щиро розповіли про свої весілля в етностилі, сімейні реліквії та дивовижний порятунок на передовій.
Боєць із позивним «Кайман» захищає Україну з перших днів повномасштабного вторгнення, пройшовши важкі бої на Донеччині та Запоріжжі. Він з гордістю демонструє свій особливий бойовий убакс – тактичну сорочку з вишивкою. Цей елемент форми чоловік придбав спеціально для власного весілля, яке відбулося в лютому.
«Хотілося бути ближче до традицій, ну і так само — у військовій формі. У нас весілля було в українському стилі, і вона дуже гарно пасувала. Вишиванка — це для мене як оберіг, зв’язок із нашими минулими поколіннями, які нам надають сил, витримки в цій війні», — говорить він.
Свою кохану військовий зустрів безпосередньо на фронті, адже вона також несе службу в лавах Збройних сил. На власному святі пара прагнула продовжити давній родинний звичай, оскільки в родині «Каймана» завжди шанували народне вбрання. Найпершу сорочку на домотканому полотні для нього вишила мама на хрестини.
«У нас в сім’ї склалося, що вишиванка весь час була ніби поєднанням нас теперішніх з нашими предками. В нас дома є вишиванки ще від прабабусі, яка вишивалася на домотканому полотні», — зазначає “Кайман”.
Його побратим із позивним «Воробей» воює ще з 2014 року і пройшов крізь пекло Бахмута, прикордоння та Курахового. Чоловік зізнається, що до початку війни взагалі не цікавився народним одягом. Усе кардинально змінилося під час служби в АТО.
«Десь у 15-му році, на службі в АТО, побратим мені подарував вишиванку. Я досі її пам’ятаю. Це була червоно-чорна вишиванка. До цього в мене ніколи не було ніяких стосунків з вишиванкою. Але після оцього задарованого подарунка, він мене так зігрів, так мне душу, її різні візерунки, наче кожна історія закладена в тому візерунку. Відтоді я дуже часто почав використовувати вишиванку як оберіг, носити на бойові. Знаєте, і дарувати іншим ці вишиванки. Я пізнав ідентичність свого народу, наче впізнав свою історію. Дуже сильно гріло душу, серце», — каже військовослужбовець.
Зараз у військовому гардеробі досвідченого воїна безпосередньо на лінії фронту є три сорочки.
«Переважно мені були подаровані вишиванки. Також я дуже багато купую вишиванок. В мене в гардеробі, наприклад, вдома близько двадцяти. Також я одружувався у 22-му році у вишиванці і військових штанах», — ділиться чоловік.
Одяг допомагає захисникам концентруватися та знаходити внутрішній спокій перед виходами в зону бойових дій. «Воробей» помітив дивовижну закономірність – сорочка оберігала його від ворожого заліза, а всі поранення він отримував без неї.
«Бувають такі моменти, коли дуже важко зібратися з силами і морально підготувати себе вийти зараз саме на бойові. І, можливо, елемент вишиванки, коли я її беру, вдягаю, мне це допомагає зібратися з силами. Тому, коли дивлюсь на цю вишиванку і розумію, що мої предки також одягали її і йшли, так умовно, танкувати, так? Це дуже допомагає морально, психологічно. Під час виконання бойових завдань, коли я був у вишиванці, мене не поранили навіть. Всі рази, які поранили, був без вишиванки», — ділиться він.
Національне вбрання має сакральну силу і є невід’ємною частиною боротьби, переконані оборонці Сумщини.
«Вона не менш важлива, як наш прапор жовто-блакитний. Вона об’єднує», — додає “Воробей”.
