Чоловіча збірна України з біатлону готується до класичної естафети на Олімпійських іграх-2026, і для 21-річного Богдана Борковського цей старт стане особливим. Молодий спортсмен вдруге вийде на олімпійську трасу і вперше – в естафетному форматі.
Для дебютанта збірної це не просто ще одна гонка, а випробування на витримку, психологічну стійкість і командну взаємодію. Сам Борковський не приховує хвилювання, але водночас говорить про віру в партнерів і сподівання на гідний результат.
Чоловіча естафета продовжить біатлонну програму Олімпіади-2026 для України. До четвірки разом із досвідченими лідерами увійшов і Борковський, який бігтиме другий етап після капітана команди Дмитра Підручного.
Олімпійський дебют Борковського відбувся у спринті. Там українець фінішував 63-м і не зміг пробитися до гонки переслідування. Після старту спортсмен пояснив, що вийшов на дистанцію не в оптимальному стані.
“Все ж таки, я гадаю, що виходив на старт трішки прихворівшим, так як ми з лікарем поговорили після гонки, то в мене були проблеми саме з носом. Доктор казав, що, можливо, це якийсь вірус”.
За словами біатлоніста, хвороба не дала ускладнень, а відновлення після спринту пройшло позитивно.
“Добре, що він залишився саме тут зовнішньо, не пішов ні в яку температуру. Зараз підняли моє здоров’я і думаю, що я зараз буду більш готовим, ніж на минулій гонці”.
До останнього Борковський не знав, чи потрапить до складу на естафету. Тому підготовка до тренувань була з максимальною концентрацією на стрільбі.
“На тренуванні налаштовувався досить позитивно, хотів гарно відстрілятися, працювати в хорошому режимі, тому що до тренування не знав, чи буду змагатися в естафеті”.
Він визнає, що не є ідеальним стрільцем, але намагався мінімізувати помилки.
“Звісно, я не прям ідеальний стрілок, припускався помилок, але сподіваюсь, що у гонці їх буде менше. Робив для цього все можливе і думаю, що все має скластися”.
Про включення до естафетної четвірки спортсмен дізнався одразу після завершення тренування. Радість швидко змінилася відчуттям відповідальності.
“Тренерка сказала, що буду брати участь на другому етапі. Звісно, що я зрадів, але в ту саму секунду відчув ще більшу відповідальність, тому що знаю, що Дмитро Підручний буде точно в лідерах”.
Саме після капітана команди Борковський виходитиме на трасу, і це накладає додаткові очікування.
Борковський відкрито говорить про довіру до партнерів і сильні сторони команди.
“Я вірю в нашу команду, я вірю в Дмитра Підручного. Він дуже сильний спортсмен і дуже полюбляє контактні гонки. Я думаю, що буде хороший результат”.
Водночас спортсмен розуміє, що головний суперник для нього – власні емоції.
“Звісно, хвилювання буде, я ніяк його не приберу. Але спробую нав’язати боротьбу в першу чергу самому собі. Якщо справляєшся з собою, то потім все вдається і по фінішу”.
Естафетні гонки Борковський називає одними з улюблених у карʼєрі. Додаткові патрони додають упевненості.
“Я дуже сильно люблю естафети. Мені вони легше вдаються, ніж індивідуальні гонки, тому що є надія на цей запасний патрон”.
Серед найкращих спогадів – етап Кубка світу в Гохфільцені, де Україна фінішувала сьомою.
Важливу роль у становленні Борковського відіграє досвідчений Віталій Мандзин.
“Віталій Мандзин дуже сильний в нашій команді. Ми вже другий рік працюємо разом і досить гарно спрацювалися”.
Молодий біатлоніст визнає, що багато вчиться саме психологічній стійкості.
Стадіон в Антгольці має свою специфіку. Висота дала про себе знати вже у спринті.
“Фінішне коло пам’ятаю, як на ньому мучився. Мені було дуже складно боротися з собою. Можна списати на висоту, але стадіон тут досить своєрідний”.
Попри це Борковський сподівається, що організм краще адаптувався і в естафеті сил буде більше.
Класична естафета стане для молодого українця черговим кроком у великому спорті – з хвилюванням, вірою в команду і надією на хороший результат.
