Справжньою кульмінацією пам’ятного заходу в місті Бад-Емс стало читання есе українського десятикласника. Саме тут у 1876 році російський імператор Олександр II підписав Емський указ. Цей історичний документ повністю забороняв українську мову в публічній сфері, театрах та школах. Через півтора століття у цьому ж німецькому місті знову лунало українське слово.
Про унікальну подію розповіла доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету Алла Ярова.
“Місто наповнилося українцями, які приїхали з усіх куточків Німеччини. Вони були вбрані у вишиванки, вони говорили українською. І це з погляду емського указу було фактично торжество української ідеї”, — каже представниця кафедри журналістики та філології Сумського державного університету Алла Ярова.

Твір під назвою “Чому мова має значення?” написав Іван Веретинник. Хлопець навчається у Конотопському ліцеї “Лідер” і є автором шкільної газети “Інтерсвіт”. Його есе раніше здобуло перемогу на фестивалі шкільних видань “Медіасвіт веде у Всесвіт”, а Алла Ярова презентувала цю роботу під час пам’ятного пікніка в Німеччині.
Особисто автор приїхати не зміг. Есе конотопця зачитали діти, які через війну стали вимушеними емігрантами. Хлопець народився в Хуторі Михайлівському за 7 кілометрів від російського кордону. Події 2022 року кардинально змінили його світогляд.
“Українська мова, ну, для мене особисто тоді здавалася таким чимось офіційним, красивим, Але таким чужим, далі. І от вже після початку повномасштабного вторгнення у 22-му році, ну вот моє ставлення до української мови стало змінюватися. Я почав глибше усвідомлювати, що мова це ціла пам’ять – це ціла культура, це ціла історія нашого народу. І головне, що це самоідентифікація. І коли країна переживає війну, то кожне слово набуває зовсім іншої ваги”, — розповів Іван.
Своє ставлення учень висловив чітко. Він написав, що мова є його щитом і кордоном ідентичності. Сила цих слів вразила присутніх.
“Текст Івана так повернув хід пікніку, що люди почали говорити — вони впізнали свої історії. Вони казали: українське слово завжди жило в душі, в думках. Єдине, що публічний простір, у який ми виходили, він говорив інакше”, — розповідає вона.
Конкурс “Медіасвіт веде у Всесвіт” СумДУ організовує регулярно. Головна мета проєкту — надихнути юних авторів на глибоке осмислення важливих тем через власні локальні історії.
“Приклад Івана якраз і показує, що це такий ліфт, коридор — говорити з європейською аудиторією чи з європейським читачем, слухачем” — додала Алла Ярова.






