У Святвечір центр Сум наповнився співом колядок та дзвінким сміхом дітей. Вертепна хода пройшла вулицями міста, зупиняючись, щоб привітати перехожих і поділитися настроєм Різдва.
Участь взяли діти й дорослі. Кілька десятків персонажів у традиційних образах рухалися від фонтану Садко вулицею Соборною та завершили шлях у Воскресенському соборі. Мета була проста і водночас символічна – нагадати про українські звичаї і подарувати відчуття єдності.
Одна з учасниць, Ольга Вовк, говорить, що вертеп нині має особливе значення. Це спосіб наголосити на нашій традиції й силі.
«Хочемо показати нашому ворогу, що тут наше коріння, тут наша міць, наша козацька сила. І діти мають знати все, що робили раніше наші пращури», – каже вона.
Колектив був різновіковим. Наймолодшому учаснику – п’ять років, найстаршому – «45+», жартують у групі. Для багатьох це перший досвід участі у вертепі, але точно не останній.
«Це цікаво – так час провести. Цікавий досвід. Сподобалося все: і образи, і ролі… Особливо коза. Харизматична така», – ділиться враженнями Амалія Вовк.
Роль кози, як пояснюють учасники, не випадкова. Вона уособлює родючість і достаток. Для Тетяни Голод це ще й побажання майбутнього для країни.
«Де коза ходить – там завжди буде добро і злагода. Я мрію про відродження України, про світле майбутнє. Тому з честю сьогодні ношу цю маску», – говорить вона.
Святкова хода дарувала людям відчуття тепла, а інколи й легкого забуття від щоденних тривог. Про це говорить і учасник Віталій Голод.
«Такі компанії омолоджують. Сподобалося все. Щирість людей, відкритість… Люди на якийсь час забувають, що у нас відбувається в країні», – зізнається він.
У Воскресенському соборі учасників зустріли з усмішками. Архієпископ Сумський і Охтирський Мефодій подякував за свято, яке об’єднало дітей і дорослих.
«Ангельський спів, щоб ви знали. Дуже вас любимо, цінуємо і дякуємо, що ви прийшли… Отак ми маємо дружити, жити», – сказав він.
Репетиціями для дітей займалася Олеся Піюк. Каже, найбільше вражає реакція перехожих – усмішки, оплески, бажання підспівувати.
«Ми йдемо містом – всі нам усміхаються, махають, знімають, підспівують. Це взагалі супервідчуття», – додає вона.
Для багатьох батьків і бабусь ця подія – не просто свято, а спосіб навчити молоде покоління берегти культуру.
«Діти повинні розуміти, що ми живемо в Україні, що у нас є своя культура. І ми повинні берегти її», – говорить Алевтина Сосновська.
Цьогорічний вертеп у Сумах став не лише яскравим видовищем, а й нагадуванням: традиції живуть, поки ними діляться. І різдвяна історія звучить особливо переконливо, коли її розповідають разом.
