У місті Конотоп пройшла творча зустріч із режисеркою повнометражного фільму «Малевич» Дарʼєю Онищенко. Стрічка, що розповідає про життя та мистецький шлях українського художника Казимира Малевича, стала вже третьою кінороботою авторки. Прем’єра фільму відбулася 1 листопада 2024 року, а широкий український прокат розпочався 11 вересня 2025-го.
Картина присвячена митцеві, який із 1894 по 1897 рік мешкав у Конотопі. Саме тут, за словами місцевих краєзнавців, Малевич створив свою першу роботу «Місячна ніч» і продав її за 5 карбованців. Режисерка підкреслює, що важливо нагадувати про українське коріння видатних художників, чиї імена довгі роки були викреслені з національного контексту.
Дар’я Онищенко розповіла, що ідея створити фільм виникла ще до повномасштабного вторгнення Росії. Натхненням для режисерки стала мистецтвознавиця Тетяна Філевська. Виробництво розпочали на початку 2022 року, але через початок війни процес довелося відкласти.
“Ми мали розпочинати зйомки у лютому, але 24 лютого все зупинилося. До зйомок повернулися лише в жовтні, коли стало зрозуміло, що чекати більше не можна. Частина фінансування відпала, бо люди просто боялися вкладати кошти, не знаючи, що буде далі”, – розповіла Дар’я.
Зйомки проходили у Києві та в селах, щойно звільнених від окупації, зокрема у Мощуні. Серед руїн і свідчень війни народилася нова, сучасна сюжетна лінія фільму. “Я зрозуміла, що більше не можу знімати класичний біографічний фільм. Хотілося говорити про сьогодення, про те, що історія повторюється знов”, – додала режисерка.
Під час зустрічі Дарʼя також поділилася досвідом роботи з акторами:
“Мені завжди цікаво працювати з талановитими людьми. Це не означає, що з ними легко – часто буває складно, але саме завдяки їхній енергії народжується справжнє мистецтво. Коли бачиш талант, пробачаєш усе, бо він надихає.”
Фільм “Малевич” став спільним проєктом чотирьох країн – України, Сербії, Італії та Швейцарії. Режисерка наголосила, що для неї цей фільм є спробою “повернути Україну у світову культурну історію” та нагадати, що Малевич був частиною української культури, хоч світ довго вважав його виключно російським митцем.
“Малевич для мене – один із тих художників, якими я захоплювалася з дитинства. І коли дізналася, що він має безпосередній зв’язок з Україною, зрозуміла, що хочу розповісти його історію. Це проєкт про повернення наших культурних полонених – тих, чиї імена несправедливо не пов’язували з Україною”, – сказала Дар’я Онищенко.
За її словами, кіно для неї – це не просто робота, а спосіб досліджувати життя й емоції людей:
“Коли обираєш проєкт, розумієш, що присвятиш йому роки свого життя. Часто це не про гроші, а про внутрішню потребу. Якщо ти кожного дня прокидаєшся і відчуваєш, що ця тема для тебе важлива – отже, ти на своєму місці.”
На захід у Конотопі прийшли місцеві письменники, художники, педагоги та мешканці міста. Вони мали змогу поспілкуватися з режисеркою й поділитися враженнями від фільму. Гостя зустрічі Софія Скрипник зазначила:
“Після цієї зустрічі враження від фільму стали ще глибшими. Коли бачиш, які щирі та талановиті люди стоять за його створенням, починаєш по-іншому сприймати й саму історію.”
