Найпотужніша оборонна споруда XVII століття на Слобідській Україні з’явилася саме там, де нині пролягають центральні міські вулиці. Сумська фортеця була зведена на унікальному та максимально захищеному узвищенні, яке історики умовно називають Замковою горою, ділиться краєзнавець Олег Корнієнко.
Згідно з дослідженнями науковця, природними кордонами споруди на півночі виступала річка Сума, відома зараз як Сумка. Зі східного боку фортецю омивав Псел, західною межею була Стрілка (колишня Сумка), а на півдні в 1659 році козаки викопали глибокий рів – перекоп із напільного боку сучасної Перекопської вулиці.
Початком тривалої історії Сум вважають саме 26 червня. Цього дня переселенці отримали офіційний дозвіл на заснування свого міста.
Тодішня територія теперішньої Слобожанщини була ще диким полем під владою московського царя Олексія Михайловича, який виступав сюзереном. Офіційну відповідь на свою чолобитну козацькі родини одержали 26 червня 1655 року.
Переселення українців на ці землі відбулося під проводом осадчого Кондратьєва, зазначає краєзнавець.
Гарасим Кондратьєвич, який став першим полковником та осадчим міста Суми, згодом возив до Москви креслення Сумської фортеці – так звані строєльні книги. Тоді осадчий просив компенсувати збитки мешканців новоосадженого міста через загибель багатьох коней під час транспортування важких дубових колод для будівництва. Сумська фортеця була більша за московський Кремль і вважалася найпотужнішою на Слобожанщині.
Українські діячі згодом зауважували, що зведена козаками оборонна лінія фактично перетворилася на міцний щит царя від кримської загрози.
Стіни майбутньої цитаделі споруджували тарасами – дерев’яними клітями, засипаними хрящем, тобто сумішшю глини та дрібного щебня. Такі укріплення могли витримувати тогочасні гарматні постріли, адже Суми засадничо проектували як надпотужну оборонну точку через постійну небезпеку з півдня. Напрямок сучасної Харківської вулиці тоді іменували Кримською стороною через регулярні набіги татар.
Зараз сучасне серце Сум офіційно визнане археологічним об’єктом – стародавнім городищем XIII-XVIII століть та важливою пам’яткою культурної спадщини.
Нинішній історичний центр розташований на місці колишнього полкового Майдану, який за часів імперії перейменували на Петровську площу. Про встановлений тут пам’ятний знак розповідає історик, додаючи, що цей символ засвідчує фінал будівництва Сумської фортеці у 1658 році.
