Європейська комісія 1 квітня офіційно оголосила про початок підготовчих процедур, необхідних для надання Україні масштабної позики у розмірі 90 мільярдів євро. Цей крок є частиною стратегії ЄС щодо підтримки Києва у довгостроковій перспективі.
Зазначені кошти планують спрямувати на покриття критичних потреб державного бюджету, а також на екстрені закупівлі озброєння протягом 2026 – 2027 років. Європа прагне забезпечити фінансову передбачуваність для української сторони в умовах тривалого протистояння.
Згідно з офіційним повідомленням Брюсселя, сьогоднішній пакет документів містить пропозицію для Ради ЄС щодо фіксування суми підтримки на 2026 рік. Окремим пунктом стоїть дозвіл на використання спеціальних процедур для закупівлі оборонної продукції, де пріоритет надано виробництву безпілотних систем.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила непохитність намірів союзу виконати взяті на себе фінансові зобов’язання. Вона зазначила, що блок готовий рухатися далі, не чекаючи розв’язання всіх політичних суперечок усередині об’єднання.
«Сьогодні ми вживаємо необхідних підготовчих заходів для мобілізації цьогорічного бюджету та закупівлі оборонного обладнання, зосереджуючись на передовій українській індустрії безпілотників. Цим ми надсилаємо чіткий сигнал: Комісія готова рухатися вперед. Відзначаючи чотири роки з дня різанини в Бучі, ми повністю та рішуче підтримуємо хоробрий народ України та його боротьбу за свободу», – заявила очільниця Єврокомісії.
Зокрема, виконавчий орган ЄС пропонує виділити 45 мільярдів євро вже на 2026 рік, базуючись на схваленій Стратегії фінансування України. Цей документ Київ представив 24 березня, отримавши позитивний відгук від європейських експертів. Друга частина кредиту має надійти у 2027 році.
У Комісії запевняють, що перший транш буде перераховано негайно після того, як Рада ЄС дасть остаточне «зелене світло». Ця допомога доповнить внески інших міжнародних партнерів і має закрити дефіцит зовнішнього фінансування, одночасно підтримуючи обороноздатність країни.
Цікавим є розподіл коштів: 16,7 мільярда євро підуть безпосередньо на бюджетну підтримку, яку розділять між макрофінансовою допомогою та Механізмом допомоги Україні. Левова частка – 28,3 мільярда євро – буде інвестована у розвиток українського оборонно-промислового потенціалу.
Проте фінансування не буде безумовним. Надання бюджетної частини допомоги прямо залежатиме від успіхів Києва у реформах, що стосуються верховенства права, антикорупційної діяльності та зміцнення економічної стабільності держави.
Наслідки зволікання з фінансовою допомогою для Києва
У Брюсселі наголошують на критичності фактору часу. Ефективна оборона України неможлива без швидкого доступу до військових ресурсів у великих обсягах. Саме тому було запроваджено особливий режим закупівлі дронів, що має стати першим етапом підтримки.
Наступним кроком стане розширення переліку товарів, які Україна зможе закуповувати за ці кошти. Очікується, що найближчими місяцями до списку додадуть боєприпаси та ракетне озброєння, що є життєво необхідним для фронту.
Тепер слово за Європейською Радою. Держави – члени ЄС мають на основі поданої пропозиції узгодити конкретний розподіл фінансування на наступний рік, враховуючи всі аспекти – від макрофінансової стабільності до військових контрактів.
Кая Каллас, висока представниця ЄС, раніше повідомляла про активну роботу над подоланням розбіжностей всередині блоку. Крім кредиту на 90 мільярдів, на порядку денному залишається затвердження ювілейного, 20-го пакету санкцій проти агресора.
Варто нагадати, що на березневому саміті рішення було заблоковане Угорщиною. Віктор Орбан виставив ультиматум щодо відновлення транзиту російської нафти, що змусило лідерів ЄС шукати альтернативні шляхи виконання обіцянок перед Україною.
Незважаючи на складні переговори з Будапештом, Урсула фон дер Ляєн запевняє, що Європа знайде спосіб перерахувати кошти. «Ми виконаємо свою обіцянку так чи інакше», – резюмувала вона, підтверджуючи рішучість Брюсселя.
