Публічна дискусія між Києвом та Вашингтоном щодо умов майбутньої безпеки набула нових обертів. Президент України Володимир Зеленський відреагував на критику з боку держсекретаря США Марко Рубіо, натякнувши, що реальний стан переговорів значно складніший, ніж здається сторонньому спостерігачу.
Зеленський наголосив, що оприлюднена ним інформація – це лише «менша частина айсбергу». Під час спілкування з пресою він підкреслив: сигнали, отримані під час діалогу, прямо вказують на те, що американські гарантії безпеки стануть доступними лише після виходу українських сил із Донбасу. За словами президента, це не просто його аналіз, а чітко озвучена позиція партнерів на сьогоднішній день.
Київ послідовно виступає за те, щоб угода про гарантії була підписана ще до того, як замовкнуть гармати. Проте реальність диктує інші умови: за словами глави держави, питання не лише в термінах набуття чинності, а в самому факті надання цих гарантій, що прив’язується до територіальних поступок на сході.
Раніше Зеленський вже озвучував подібну тезу в інтерв’ю Reuters, зазначивши, що вихід військ з Донбасу є фактичною умовою Вашингтона для надання безпекової парасольки. Такі заяви викликали неоднозначну реакцію як у США, так і в країні – агресорі.
Російська сторона, в особі спецпредставника Кирила Дмитрієва, не забарилася з коментарем. Він висловив задоволення тим, що українське керівництво нібито усвідомило неминучість виконання вимог щодо залишення територій Донбасу заради американської підтримки.
Державний секретар США Марко Рубіо, своєю чергою, виступив із різким спростуванням. Він назвав слова Зеленського неправдивими, висловивши жаль через те, що український президент озвучує тези, які, на думку Рубіо, не відповідають дійсності.
Американський дипломат пояснив логіку Білого дому інакше: гарантії не можуть почати діяти, поки триває активна фаза конфлікту, аби США не стали прямою стороною війни. Рубіо переконаний, що Зеленському чітко роз’яснили – безпекові зобов’язання настануть виключно після досягнення мирної угоди.
Попри цей публічний спір, позиція України щодо своєї територіальної цілісності залишається офіційно незмінною. Ще в січні Зеленський стверджував, що компроміси не можуть бути односторонніми, а двосторонні документи зі США щодо безпеки готові на всі 100% і очікують лише на фінальні підписи.
Президент також нагадував у грудні, що будь-які доленосні рішення стосовно територій мають проходити через волевиявлення народу – референдум чи вибори. Тим часом у Кремлі вустами Юрія Ушакова продовжують наполягати на претензіях на весь регіон, називаючи його «російським».
Реакція на вимоги агресора
Дипломатичні зусилля протягом перших місяців 2026 року були інтенсивними: США, Україна та Росія провели кілька раундів переговорів. Хоча проривних політичних рішень не було, ці зустрічі дозволили відновити обмін полоненими, який не відбувався майже пів року.
Подальші плани щодо зустрічі в ОАЕ на початку березня були зірвані через дестабілізацію на Близькому Сході. Це поставило переговорний процес на паузу, в той час як Росія лише посилює свій тиск.
Аналітики ISW зазначають, що Москва не демонструє жодних ознак гнучкості. Кремль відкидає західні моделі безпеки для України і націлений на свої максималістські плани, де територіальні поступки на Донбасі можуть стати лише першим кроком у вимогах агресора.
У цій складній грі Україна продовжує вимагати від західних союзників залізобетонних гарантій, які б унеможливили повторне вторгнення у майбутньому. Питання лише в тому, якою буде ціна цих гарантій та коли саме вони стануть реальністю.
